Рівновага того, в кого двадцять рук,
і у кожній руці по мотузці з планетою на кінці –
необхідність танку́, малювати у просторі круг,
необхідність стискати й тягнути їх,
щоб не зірвались і не зринули у пітьму,
щоб не зіткнулись, ламаючи кільця орбіт,
в того, в кого двадцять рук, кожна рука гудить,
руки гудять, і він ловить між них унісон,
регулюючи інтервал, регулюючи натяжіння
м’язів і мотузків, поки вирівняється тон
рівновагою архітектур, поки тиша не зазвучить
строєм сну мудреців і будд, строєм так,
як ти маєш буть, строєм, чутним далеко не всім,
хіба тим, в кого теж двадцять рук,
хто теж ловить звук, тримаючи вже – тебе
з того краю мотузки, між своїх планет.
Обкладинка та графіка: я + MJ + Ps