Все довкола – моя провина,
бо я – бог, і всі мої діти
вважають мене всемогутнім,
хоча насправді я можу лиш
трохи більше, і сили, порушені
моїм рухом, пульсують реліктовими
хвилями далеко за межами божої волі,
зяють в обличчя чорні діри,
заламують руки вихори гравітації,
розкочують площиною валами старості,
зірка знесилена знижується,
щоб загинути, проводжають
в останню путь очі, сповнені
жалості та засудження, тепер
вони всі знають смак божевілля,
з того дерева, де поховали
старого батька, у передсмертнім
сні я бачив, як один заходив
у мою майстерню, і взяв у спадок
зубило й молот – нового себе витинати...
Обкладинка: я + MJ