Звірі, що гуляють у віддалених
джунглях лімбічних, мають власне,
інфрачервоне, сяйво: у чорних німбах,
у шоці дотику до заборонених воріт,
у шелестінні вологому руху забороненими
коридорами, в рідинному обміні,
супроводжуваному радістю або болем,
як спливають у потоці ду́ші – ковтком
чи виверженням, до світла чи геть від нього,
як народжується добро з первинного злого,
як інстинкти трансформуються в любов,
як вогонь, електромагнітне поле й парадигми
походять із тертя поверхонь – одна. об. одну,
як нарощена маса прагне до порушення закону
й спалахує в реакторі втамованою пожежею
без опіку речовини живої, тож коли в захопленні
сліпому слухають янголи Аполлона рівномірне
гудіння сотень тисяч турбін у машзалах просторих,
в судинах регочуть менади стабілізованої експансії
хаосу теренами святої Пустоти...
Обкладинка: я + MJ