Інтелект – не константа,
мораль – не порятунок,
добре – зліплене зі злого,
у світла – праматір пітьма,
це банальне софістикування
оголює положення, у якому я
опинився, ідеал відмирає
у марафоні на виснаження,
облущується фарба й металеве
покриття, оголюється сороміцький
політекономічний скелет,
цей сумний кадавр тліє й
досі тим дарує світло вірянам
у благословенних шорах, та
реальність брутальна попереду
не готує нічого, крім чудовиськ,
і я не маю певної відповіді,
просто стискаю ганглій у голові
й переходжу в режим прямоти
пошуку рішень щонайбільш
нагальних проблем, починаю
потроху місити у тиглі гній –
ліпити іграшкову фортецю,
можливо, це жорстоке навчання
дощами відчаю марно не минеться,
й щось на сірому ґрунті зросте?..
Обкладинка: я + MJ