Ці речі писалися під час потопу, організованого росіянами в Херсонській області. Публікувати їх тоді здавалося недоречним, як недоречним здавався і настрій – такий літній на фоні катастрофи. Воєнна шизофренія як вона є…
І.
Червень - афтепаті травня,
буяння пахощів пірнає
у сопіння сонне лип,
трава зітхає, засмагаючи,
години тягнуться сувоєм
партитури літургії тихої,
крокує навою в зеленій
сукні Літо млосно,
стигне плід...
ІІ.
Як наче Літо
закохалось в Осінь,
занадто рано
свіжістю повіяло,
ще досі липи
ноту скрипкову
тягнуть крізь мить,
черешні досі
не дозріли, ми
не встигли ще
купити вражень
за надії, не
надивились
на блакить, а
вже зірки накрила
ковдра сіра,
судомить
позіханнями хрящі,
волога вовна
душу заніміла,
і все всередині
зимово спить...
