Позначка: метатемпоралія

  • […]

    […]

    Зібрати дім й забрати дім з собою
    у валізці, розгорнути дім, де будеш,
    зберегти усе на місці, геть забути
    про дошкульні переїзди, свій шматок
    землі тримати близько-близько,
    перебудувати простір-час, з'єднати
    знищений маршрут за краєм існування
    з берегом свого виживання
    мостом з бетону та грибниці,
    розкрити обійми за межі розп'яття,
    розгалузити присутність по всіх усюдах,
    навчитись бути одночасно в кожному
    улюбленому місці, зробити біографію
    модульною конструкцією, проростити
    крізь виміри хребет залізниці
    маршрутом у терени неможливого...

    Обкладинка: я + MJ

  • Хрономаглев ІІ

    Хрономаглев ІІ

    З хроновокзалу відправляються маглеви
    напрямком тому у сорок років,
    вийшов би на декількох зупинках –
    погуляти трохи, поділитися новинами,
    нічого це не змінить у моєму майбутті,
    але в сусідньому обов'язково змінить,
    тішитиме сам цей факт,
    вертатимусь додому з сувенірами
    найліпших спогадів, відбитих
    у сліпої долі, так програмне забезпечення
    впливає на роботу плат, і видозмінює
    електрика карбон, вирощуємо темпоральний
    сад, медитуватимемо на яскравий квіт його,
    в основі лежачи, де трупи й хробаки –
    завод ґрунтів для збіжжя свят,
    несуться діти у портали днів нових,
    ми слухаємо їхній сміх в зворотніх поїздах...

    Обкладинка: я + MJ

  • Хрономаглев

    Хрономаглев

    Кожну сльозу нанизати
    в намисто десятиріч,
    пряму спіраллю напетляти
    на серцевину монорейки,
    забезпечити рух маглевів
    п'ятою колією,
    через четвертий ґейт,
    поїдемо у місто біля моря
    провідати любимих
    перед дощем...

    Обкладинка: я + MJ

  • […]

    […]

    Блакитні дні,
    на тягнучкім осонні
    тріпоче крилами
    роз'ятрена душа,
    немов розіп'ята
    розчахнутими хмарами,
    кричить у синь
    розпачливу осанну,
    згортається тут час
    коротким замиканням,
    між станами прокинуто
    мости, стискає руки
    вервиця моєї бази даних –
    взаємно віддзеркалених
    облич недоторканна
    тимчасова голограма,
    буремна парость
    невідомих сил – короткий
    сполох – довгий слід
    освітлює свідомість,
    сфотографована
    священна мить перлиною
    лягає в неокортекс
    свідоцтвом справдженого дива...

    Обкладинка: я + MJ

  • Астралтехбуд ІІ

    Астралтехбуд ІІ

    Поза сіткою попереднього форматування
    розгортається поле потенціалів
    без заданого значення, непорожнє, проте
    без готових опор, ти ступаєш на непевний
    ґрунт, відчуваєш, як хитається центр тяжіння,
    за тобою тягнеться пуповина первинного досвіду,
    але зараз, у цьому степу, рядок твого тексту
    лише за тобою, тому багато так тут вигорілих
    трощ, які втратили керування, не розрахували
    інженерні здібності, помилилися з розмахом крил
    і витратою палива, збилися з курсу й упали
    всередину себе, ступай обережно, намацуй
    характер присутності, закріплюй здобуті відстані,
    яскраві боліди насправді не гріють, потрібна
    електростанція, водневі турбіни, стійкі параметри
    вогню, я мрію, аби планктон нарощував масу,
    формував будівельно-монтажні бригади та зводив
    у височінь величні парові труби, нехай у шибай-
    голового птаства завжди буде місце присісти,
    щоб у наступному ривку опанувати більшу красу...

    Обкладинка: я + MJ

  • МЕТАТЕМПОРАЛІЯ ІІ

    МЕТАТЕМПОРАЛІЯ ІІ

    Дотягнутися до миті,
    коли все пішло не так,
    надати потрібні інструкції,
    хоч і не побачиш результат,
    але хіба не варте того
    знання, що колись воно
    стане краще, можливо
    й за мільярди років,
    після настання наступної фази
    існування у цій безначальній
    спіралі, де стаємося ти і я...

    Обкладинка: я + MJ

  • Астралтехбуд

    Астралтехбуд

    Будівельно-монтажна бригада
    блукає степами астралу, шукає,
    де стати бурити під палі, щоб
    утримати те, що крізь землю
    стікає в учора, вібрують у майстра
    утомлені в'язи, на горищі гудять
    перетягнуті нерви, перезираються
    з персоналом, зідхають, волочаться
    далі горбами химер: "Колись
    подолаємо простір, а згодом
    навчимося підвішувати мости
    на троси часу, тоді над рікою
    мінливості ентропії обіймемо
    втрачене назавжди́..."

    Обкладинка: я + MJ