Позначка: пустослів’я

  • Новорічне пустослів’я

    Новорічне пустослів’я

    Виникла думка, що сучасна війна – це “пенсія диктатора”. Тобі під сраку років, член в’ялий, захоплень у житті нема, падати під наступників не хочеться (чи ж марно ціле життя дерся на цю “висоту”?) Який вихід? – Правильно: почати війну! Створити загрози, підірвати стабільні домовленості, щоб система законсервувалася і не могла швидко змінюватися. Оскільки війна планується довго, то можна припустити, що для путіна це був “золотий парашут” аж від моменту приходу до влади.

    Так, можна було б “зварити” Україну повільно, помішуючи створене гауляйтерами болото. Так, можна було б нагромаджувати пухлину “тайожного союзу”, але все це було занадто спокійно та створювало простір для маневрів конкурентів. У такій теплиці важко нагадати, “хто тут папка”, можна й загриміти в немилість, сконати десь у санаторії на голодному пайку.

    Війна привабливіше, війна звужує кількість опцій, зменшує кількість відтінків сірого. Війна підрізає змогу домовлятися з іншими країнами та корпораціями, підриває обіг ресурсів. Ієрархія цементується, бо диктатор створює середовище, де найкраще маневрує саме він. Конкурентам залишається рухатися в його тіні.

    За час холодної війни світ навчився ізолювати бойові дії в локальних “театрах”. Вихід на “українську сцену”, звісно, збентежив усіх, але головні зусилля Заходу були спрямовані саме на ізолювання конфлікту. Сцена велика, але яка різниця, якщо бої відбуватимуться тільки там?

    Таким чином диктатор досягає своєї мети на внутрішньому фронті, а Захід консервує комерційно вигідний старий порядок. Бо справжньої, “повномасштабної” Третьої світової не хочуть. Чи зможе Україна поставити питання руба й вийти за межі цієї програми, добитися врахування своїх інтересів у створеній м’ясорубці? Біс його знає…

    Без вагомих політичних змін перспектива вимальовується не надто весела…

  • Знання. Дух. Функціонуй!

    Знання. Дух. Функціонуй!

    Знання – єдиний спосіб зберегти безпеку
    Дух – те, що лишається жевріти під час депресії
    Функціонуй! – заповідь поламаної людини.

    Спосіб життя поламаних людей називається сомнамбулізм

  • Healthy Generation 001

    Healthy Generation 001

    Формат коротких нотаток у супроводі візуальних фантазій повернувся до використання. Найліпше він прижився у телеграм-каналі, але й на сайті може існувати цілком собі непогано. Тож, до рубрики “Візуальне” додаю пустослівні підписи.

    • Психологія в своєму різноманітті методологій є справжньою технологією трансценденції, адже дає змогу побачити себе з ракурсу, якого внутрішній погляд не сягає через сліпу пляму, де око свідомого з’єднується з несвідомим. Самодослідження в супроводі спеціаліста звільняє з полону безумовних патернів почування і поведінки, надбаних з дитинства, допомагає знайти індивідуальні рішення для життєвих завдань, показує, що можна інакше.
    • Люди облудно клянуть сучасність, засліплені когнітивними викривленнями та аберацією близькості. Якщо поглянути на новітню історію в перспективі, то людство вперше сягає такого рівня технології та самосвідомості. Досі біосфера була завеликою, людський вплив на неї був значний, а проте не настільки глобальний. Оскільки ми вперше стикаємося з подібними викликами, не так просто виростити нову свідомість та відкоригувати етику. Людей надто багато, зависока інертність та занадто жорстокий є механізм еволюції. Себто, це непросто – стати новою людиною. Однак розвинуті паралельно з технічним прогресом методології самопізнання потрошку зміцнюють середовище ментально здоровіших людей. Так, їх іще не так багато, щоб запобігти катастрофам, і не факт, що їх стане достатньо вчасно. Проте – якщо людство таки виживе – мені хочеться вірити, що наші діти зможуть відновити втрачене, адже матимуть необхідні інструменти для розвитку, перш за все – ментальні.
    • Kashya – You Will Soon Have Your God And You Will Make It With Your Own Hands
  • Хвороба зростання

    Хвороба зростання

    На мою скромну думку, соціалізм – це неминуча хвороба егалітарного суспільства, яке [ще] не має продуманої структури.

    Погіршує ситуацію постійний інертний відкат суспільства до централізму – як не військового, так економічного, коли олігархат посилено монополізує ринок, чим знищує його рушійну силу.

    Так чи інакше, бунт мас і охлократія небачених досі за кількістю людей суспільств, переживає своє перше за всю історію визрівання, тому інфантілізм/патерналізм/соціалізм – можна розцінювати як нормальну реакцію незрілого організму на доросле життя. Хочеться назад, в утробу, хочеться зобов’язати сильних світу цього (батьків) служити собі або ж просто розграбувати шафу з варенням.

    Проте, як досягнення бажаного для інфантила насправді шкодить йому, так і для суспільства воцаріння соціалізму досі оберталося черговим ошуканством та подальшою монополізацією влади найбільш агресивними верствами.

    Попутно відбувалися такі огидні явища, як голодомори, котрі вже ніяк не спишеш на “дитячу гру”. Попутно відбувалося виховання єдиного класу, можливого за соціалізму: рабів під підбором агресорів, де виграє лише найвищий агресор, бо єдиний лишається чистим від лайна, що стікає поверхами цієї гидкої піраміди у відповідній прогресії.

    Наразі цей процес спостерігається у Західній культурі. Егоцентричні монопольні тенденції створюють потужний реакційний рух пролетарів-інфантилів, які борються (як завжди) за світлі ідеали, проте ніц не тямлять, що сповідувані способи їх досягнення призводять до геть протилежних результатів.

    Олігархи, що прикидаються капіталістами, самі пилять під собою гілку, не інвестуючи достатньо у формування нормальної демократичної структури у власному середовищі. Охлос, у свою чергу, не розуміє (хочеться сподіватися, поки що) ролі свободи об’єднань і ринку у цій соціальній грі. Натомість обирає собі форму натовпу, де люди не чують одне одного, лише того, хто з мегафоном на броневичку.

    Зрештою, хочеться також сподіватися, що все це таки мине раніше, ніж спричинить руйнівні наслідки для Заходу. Тобто, сподівання на зародження демосу з малих вогнищ свідомості й зрілості поміж сліпих.

    Ілюстрації: я + MJ