Я був стовпом –
облущився, тростиною
був – надломився, був
травою – похилився,
пелюстки тікали ген
за вітром, став зернина –
висох, став клітина –
наді мною перспектива
– безкінечний купол
синій на руках великих
сильних, так хотів
допомогти їм, так тягну
маленькі вії, як не зможу –
стану вірус, парочкою
протеїнів, на собі нестиму
гнозис складовими краєвиду,
напрямком, авжеж, у вирій...
Позначка: рослина
-

Реґресія