Садок вишневий коло хати,
інвертори між бджолами гудуть,
блищить акумулятор індикатором
під ковдрою бетонного бункеру,
сузір'я душ, знервованих і впертих,
поволі формує систему нічного освітлення,
випростуються в простір артерії,
перетікають між тілами сили,
даючи змогу стати більше, ніж один,
отримати ще більше я в мережі ми,
витягувати з льоху заблукалий світ
кривавими стежками еволюції,
ось вечоріє, ось червона мить
над горнятком гіркого трунку,
у сліпоті контуженої голови
орієнтуєшся на витягнуті руки,
й рухаєшся вздовж дротів
систем автономного живлення...
Обкладинка: я + ChatGPT + MJ