Арматура координат
не повинна ув'язнити
нейропластичність,
тягар може бути
будівельним матеріалом,
якщо спромогтися
зняти його з душі
та покласти в основу
майбутнього дому,
так багато не можемо, та
все ж чимало й спроможні,
навіть у стані равлика,
навіть у стані амеби,
виявляється, навіть
на таких маленьких
енергетичних рівнях
сховано чимало руху,
навіть в одноклітинних
є потенціал майбутніх
титанів, слава ж бо
наполегливості еволюції,
навіть в інерції, навіть в інерції...
Обкладинка: я + MJ
Все довкола – моя провина,
бо я – бог, і всі мої діти
вважають мене всемогутнім,
хоча насправді я можу лиш
трохи більше, і сили, порушені
моїм рухом, пульсують реліктовими
хвилями далеко за межами божої волі,
зяють в обличчя чорні діри,
заламують руки вихори гравітації,
розкочують площиною валами старості,
зірка знесилена знижується,
щоб загинути, проводжають
в останню путь очі, сповнені
жалості та засудження, тепер
вони всі знають смак божевілля,
з того дерева, де поховали
старого батька, у передсмертнім
сні я бачив, як один заходив
у мою майстерню, і взяв у спадок
зубило й молот – нового себе витинати...
Обкладинка: я + MJ
Грім засвідчує злам простору,
конусом час ятрить пергамент,
забиває твою ДНК у камінь,
кам'яні могили – німі скрижалі –
тепер оживають, кричать, кричать...
вишивають на тілі пострілом, пострілом,
очі твої роблять смертоносними,
я так сподіваюся, так сподіваюся,
що громовиць у твоїх руках на всіх
вистачить – нас і їх, проти й за,
і хоч би лабіринт натякає на те,
що виходу звідси нема і не буде,
надія сама сумна все-таки нудить,
і над безсиллям триває твій біг,
у стінах знаходиться лаз, поза
межами віри, на звичці одній і на
гормонах наднирковиць, на жіночій
логіці, на інтуїції, на чарах чи ще на
якій нісенітниці, (one shot – one kill,
no luck, just skill...) тягне вперед
войовниця потяг, повний баласту,
повний любові, повний тендітного
м'яса з кров'ю, якій хочеться
циркулювати, а не проливатися,
повний прагнення цілуватися,
а не вмирати, бур'янів повний,
яким зростати б, а не валятися
й сохнути осторонь траків потворних,
на зболених твоїх долонях, на
хвацьки всміхнених устах твоїх
зашифровано те, заради чого
в серці те, заради чого все оце...