Позначка: метафізика

  • […]

    […]

    Ти розкрив книгу всесвіту,
    і виявилося, що сторінки пусті,
    цей палімпсест зісканувати
    можна язиком хіба, тоненька плівочка –
    історія на кінчиках нервових,
    рівний видих порожнечі на
    нерівностях твоїх приймає
    форму – хочеш, і виходять
    перші літери ландшафту,
    крізь німоту нудьги поза собою
    вчишся говорити, винаходиш
    мову окрай відчаю, сваволю
    крізь реторту трансформуєш
    у любов, і стерпною стає
    необ'єктивність значення,
    свою вагу передаєш фантому,
    сплетеному з імпульсів малих,
    матеріалізується будова дому
    в неприязній динаміці пітьми...

    Обкладинка: я + Chat GPT + Midjourney

  • […]

    […]

    Блакитні дні,
    на тягнучкім осонні
    тріпоче крилами
    роз'ятрена душа,
    немов розіп'ята
    розчахнутими хмарами,
    кричить у синь
    розпачливу осанну,
    згортається тут час
    коротким замиканням,
    між станами прокинуто
    мости, стискає руки
    вервиця моєї бази даних –
    взаємно віддзеркалених
    облич недоторканна
    тимчасова голограма,
    буремна парость
    невідомих сил – короткий
    сполох – довгий слід
    освітлює свідомість,
    сфотографована
    священна мить перлиною
    лягає в неокортекс
    свідоцтвом справдженого дива...

    Обкладинка: я + MJ

  • Окрай радару

    Окрай радару

    Блукаючи в морі частот,
    у шипінні бентежному хвиль,
    вздовж за компасом тюнера можна
    відшукати таємний пульс,
    він розлитий у просторі
    поза межами сприйняття,
    його зможуть почути лише
    найчутливіші із антен,
    звідки ллється він і куди?
    Чи несе якесь послання?
    Може, це величезного серця
    долітає потужний стук?
    Механічне воно чи живе?
    Чи різниця тут має сенс?
    Просто ритм – бум... бум...
    через мушлю в кістковий купол,
    може, це саме те, що є? –
    На краю будь-яких думок
    бере музика в руки кермо
    й світ за очі танцює дух?..

    Обкладинка: я + MJ

  • Буремна тканина ІІІ

    Буремна тканина ІІІ

    За краєм слів звук і колір складають сенс,
    білий запах акацій,
    оздоблений медово-фіолетовим кантом,
    п'янить: я бачу хвилі прозорі в повітрі,
    вони торкаються кінчиків нервів
    і перетворюються на ноти – глибокі
    й теплі, важкі і млосні, так пахне надія,
    віра, любов, так пахне храм тотального
    безглуздя під куполом тотального нічев'я,
    так грає музи́ка на дудочці із солов'ями
    разо́м, забавляючи кохану й се́бе...

    Обкладинка: я + MJ