Крихти на столі Долі,
крихітні перекотиполя,
підсунься поближче до джерела
невидимого світла, ми
не припинимо бути крихтами,
проте кожна трошки також
випромінюватиме, і в загаченому
просторі стане на люмен світліше,
асфальтобетон віддасться тріщинам,
над руїнами вежі вщент знищеної
колоситимуться згодом радіоактивні
кульбаби.
Обкладинка: я + MJ
Залишити відповідь