Історія тримає
в полоні жалю,
саднить розтерта
залізом душа,
забитий епітелій
завтовшки в броню
від опадів злих
покриває іржа,
та хто має терпець –
той буде митець,
лід на мозку врівноважує
лаву на серці, люди
тягнуться на край безодні
ланцюжком, люди
витягують з безодні тварин
і людей, з мінусів повертають
положення в нуль,
колись перетнути межу в плюс,
може, стане сил...
...коли піраміди потвор
під натиском упадуть...
Обкладинка: я + MJ
Залишити відповідь