В мене нема стійкості,
в мене нема впертості,
в мене є лиш інерція
напівпритомного вибору,
голос ущент заглушений,
погляд додолу опущений,
сухість на місці солоних джерел,
і спалене поле нейронне,
в мене немає бачення,
хитрого плану не маю я,
часто здається, потрачено все,
та не достеменно насправді це,
як воно буде? – не знаю,
стежка заростає бур'янами
вмить, і час біжить, за часом
не встигаю, тьмарить лиш
на обрії стіна – все ближче
підступає, обличчя горить,
покривається набряками,
так мало випадає існування,
щоб зрозуміти, вижити і досягнути
хоч сяких-таких вершин...
...в сухому висліді все-таки найкрутіше –
ми з моєю любов'ю дали життя,
краще ніж мали, а отже потойбіч
завіси попереду проглядає ранок...
...трошки усміхаюся...
Обкладинка: я + MJ



Залишити відповідь