Мрія – мова,
мова – мрія,
промінь грає
вздовж трави,
тягнуть квіти
ноту хором
в шумі вічної
весни,
мудрість коло
житом родить,
з нього сходить
стан краси,
щастя не знайдуть
історій, бо написані
вони інакшим словом,
гудом крові,
мерехтінням поміж вій,
і диханням закоханої
плоті й волі
на вишитому
простирадлі...
Обкладинка: я + MJ



Залишити відповідь