Обсерваторія

Коли облущилася
фреска бога з-під повік,
усесвіт вируванням див
щемких постав, крізь отвір
в куполі самотний
зойк життя маленького
вдивляється в зеніт,
у ньому відбивається
зоря, палахкотить під
ребрами й поза очами,
мова цифр таємницями
мигтить і тріпотінням
нервів розсипається,
дух навчається розмовляти
з усім, що було по той бік,
і так усе до себе
повертається...

Обкладинка: я + MJ