Голова здійнята знову падає в сон, від наміру гострого лишається м'ясо й шун'ята, підійматися вдається на автоматі, заведеному задовго до, нерви, вибиті з ритму давно, звикають до перманентної відсутності ладу, символи покриває кров, тільки вартість продовжує падати, з утомою стрінеться втома, і будуть удвох горювати, колись, через років сто, може, виплачуть усі рани, і хиткою ходою з-за столу поплентаються будувати...
Обкладинка: я + MJ



Залишити відповідь