Сонце повернулося, але
мовчать електростанції,
ворожий спис загнав зиму
під шкіру паровим турбінам,
ротори застигли без вогню,
вода змішалася із тишею,
і почувається, мов брухт,
левіафан із багатьма серцями,
у яких уперто так змагався
пульс, та стрілки у старих
манометрах спочили на нулі,
і на новому індикаторі нема
трьох заповітних тисяч,
деінде вже немає й індикаторів,
нема й роїння на обмотках синіх бджіл,
натомість наполегливість
перед обличчям життєзабезпечення
на противагу суму видихає дим
з високих труб, і на резерві
змученому розганяє кров
КВГМами клітинам зніченим у темряву,
якої менше вже на кут земної вісі,
тож ввижається подеколи,
що на чорно́земі такім
либонь і труп повзтиме,
поки не воскресне...
Обкладинка: я + MJ

![[…]](https://www.amorfati.in.ua/wp-content/uploads/2024/12/xsimko_a_beautifully_organized_cables_and_wires_used_to_power_e66f0225-8bb1-4a68-beca-82beb23b898b_3.png)
![[…]](https://www.amorfati.in.ua/wp-content/uploads/2024/11/xsimko_an_old_broken_radio_in_the_grass_under_the_starry_suns_5d46b558-d4a9-41b6-91ee-bd8667d6f8f3_2.png)
