[…]

Нема менш правдивого
й безглуздішого заняття,
ніж розповідати казки
про мертвих,
але достобіса хочеться
відвойовувати те, що
було живим, хоча б
у мріях, тому й вигадую
політ поза тілом
над полями, розритими
слідами від гусениць,
немовби могилами,
крізь отвори кров
стала вільною,
як би ворог протилежного
не хотів, я знаю, що навряд
чи то має сенс для вбитого,
але на що ще сподіватися,
як не на хмаринку атомів
в обіймах протеїнів,
котра згодом повернеться
у форму людини,
ну то й що, що без пам'яті...

Обкладинка: я + MJ