[…]

Зорельоти покидають сторінки
у напрямку незвіданих майбутніх,
історії намотують круги прочитань
знов і знову, жменями надій блищать
в абстракціях заплаканого зору,
щем такий зсудомила зникомість,
що хоч кричи, але натомість на губах
кривий болючий усміх, услід красі
розправленій долоня з берегів,
де залишається один колишній
ваш супутник, із побажанням
чарівни́х шляхів...

Обкладинка: я + MJ

Comments

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *