[…]

Полями нафти
до споруди білої
під ніжним сонцем
виграного дня
тобі іти спіральною
орбітою понадрозум'ям
дивини уздовж хребта,
радощі й болі – райдужки
у чорній плівці на ґрунтах,
органічна пітьма ловить
світло й синтезує себе сама
у сомнамбулічній ході навмання,
по той бік добра і зла,
зачарована Десна смолистої
літургії з твоїх долонь лягає
на теплий вівтар і розпускається
святинею – пам'ятай про свій
маленький вирій,
Amb el lliri a la má...

Обкладинка: я + MJ

Comments

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *