[…]

Було таке важливе щось,
гаряче й світле, наче LED,
але безжально виїв час
заряд, тепер один останній
довгий берег, на який
дрейфують значення, аби
померти, й під ногами троща
снів у світлі листопадовому
блідо мерехтить, зі світом
добре все, лиш тут конкретний
вузол "над" і "під" загнив,
покрився пліснявою злиднів,
і його антена ледь тремтить,
і цокотом зубів доводиться
пускати повідомлення,
мов паперові літачки
углиб корпускулярно-
хвильового моря...

Обкладинка: я + MJ

Comments

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *