[…]

Скільки янголів танцює
в одній краплині дофаміну?
Вдивляюся, і бачу в ній
барви вбрання Нашої Пані
Марії, втілення поганської
Весни, сплітаються символи
в гримуар химерного просвітління,
зарядженого жменею коштовного
каміння, зліпленого з осаду секунд
найважливіших, наче хвіртка
в потаємний сад, де зав'язались
вишні вже, і плетиво диких троянд
змішалося із виноградом, тиша
провінційна поруч з іржавими
гігантами й зеленими такими
хвилями, списи над фонтаном
й дзвін яскравий вздовж ходи
від площі до майдану, наш
фундамент – невмілий, проте
амбітний, на ньому світлова
інсталяція хати, хочу вірити
(без підстави вірити), що все-таки
колись підвищимо число густини
того сну до матерії доторканної...

Обкладинка: я + MJ