[…]

Добровільне самоушкодження,
прикладання рани до рани,
проростання взаємне волосками,
нейронами, гіллям, псевдоподіями,
ворушіння єдиною пліснявою, сома
клекоче у благоговінні, спазмує в 
захопленні, голова розквітає німбом
електронної емісії... богом зве це загадкове щось
у дзеркалах свого лабіринту, аморфне
і невловиме, допоки від шкіри до шкіри
не лясне блискавкою дива, й не залишить
у стурбованій пневмі озоновий вірш...

Обкладинка: я + MJ

Comments

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *