Шахта гути бога
крізь хребет пірнає
в тінь, відкинуту
польотом світла
через простір,
стривожений трим
матерії, збудженої
з вічних снів,
звук первинний
крізь флейту могутню
небачений влаштовує
цирк божевільних
конторцій, дивись - які,
й між ними - ми,
згрібаємо борошно
й місимо насущний
хліб, загущене тепло
благословення зірки
у літерах на скоринці,
впаде в живіт,
у голову луна злетить,
загасне повільно,
зависне тиша дивовижна
вбрана у відблиски
поміж вій...
Обкладинка: я + MJ
Залишити відповідь