[…]

Блакитні дні,
на тягнучкім осонні
тріпоче крилами
роз'ятрена душа,
немов розіп'ята
розчахнутими хмарами,
кричить у синь
розпачливу осанну,
згортається тут час
коротким замиканням,
між станами прокинуто
мости, стискає руки
вервиця моєї бази даних –
взаємно віддзеркалених
облич недоторканна
тимчасова голограма,
буремна парость
невідомих сил – короткий
сполох – довгий слід
освітлює свідомість,
сфотографована
священна мить перлиною
лягає в неокортекс
свідоцтвом справдженого дива...

Обкладинка: я + MJ