[…]

Пустити б корені, але
планета крутиться занадто
швидко, рвуть вітри маленькі
пагінці, щораз назад, щораз
спинатися на нуль, і вірити в
майбутнє, хоч би вже й дістало
вірити лише, безплідно, нетривало,
торохкотить лічильник бряцалом,
і я звикаю бути вічно втомленим
і задихатися, й відрощувати зябра
в цьому океані міражів, без шансів
мати, тільки бути та видобувати
з темряви світанок, збираючи у
кістяну валізу світляків...

Photo by Matthew Ball on Unsplash