Космополітизм – намагання прив'язати видерті вітрами корені, на мову серця лягає ще мова легень і хрящів, сидиш і зважуєш на аптечних терезах поезію, скільки усмішок треба, а скільки сліз, як сказати про руки натомлені, очі зболені, про смерть, від якої втік коридором плоті й крові тих, хто не схотів утекти, в шумі засудження і прощення, з індульгенцією хворих колін, заради Родини, всі на війні цій заради Родин, і я знову не знаю, чи являю собою достатньо міцний тил, раз уже так сталося – йти по життю в ар'єргарді, чи гарно вивчив посадові інструкції, одне зрозумів – не мовчати важливо, обережно збирати намисто слів і вдягати його на час, який нас поглинає, сплітати прикраси з полину хоча б на узбіччі, хоч би на кілька нот аби переважити смак нещастя у піднебінні, домівці віршів...
Обкладинка: я + MJ
Залишити відповідь