Кульбаби

Ані планети "Б",
ні часу "Б",
багатовимірна
спіраль – блакитна
мрія, тут і зараз,
б'є́мося об стелю,
кульбаби у пітьмі,
і Сонце нам завжди́
у перспективі
вже протягом десятків
поколінь, малюємо
його в пилу кривими
лініями, стигнуть плани
у сталевім зернятці
терпіння, у надії, що вода
крізь парость виточить
каміння, і гратиме
арпеджіо проміння
на стомлених без-сонням
віях під ковдрою весняних днів...

Обкладинка: я + MJ

Comments

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *