Бачив світло в очах паразитів, таке мертве ззовні, тепле зсередини, в житті кожної тварі бога порівну — хоч змагаються насмерть форми — бо кожна гидота теж зоряний попіл, і попіл кублиться, утворює колір, нагромаджується в силуети, в'ється рядками історій, як заковтують одне одного в ритуалі плоті, й кожній частці завданого болю є частка ненависті, ланцюгом руйнації прокладається шлях любові, у війні винаходиться мир, дихають хробаки уві сні, задоволені, здіймаються левіафани над морем брудним, щоб відчути себе живими, благословенна котиться планетою сваволя під прапорами світлих мрій — де з тобою ми опинимося в ході злої гри? — загибель спіткає чудовиськ, загибель спіткає достойників, слід, що лишиться в космосі з то́го, такий жахливо незначний, але втім...
Обкладинка: я + MJ
Залишити відповідь