На ґанку, сповитому трояндами
та виноградом, дивишся своє потріпане обійстя,
заплющуєш очі, глибоко дуже вдихаєш, і...
...здіймаються до неба
блискучі вежі й труби червоно-білі,
конвеєри тривають сотні тисяч кілометрів,
речовина нуртується, яріє в лабіринті,
сонячний подих конденсується
в злитки надій: загиблі знаходять
нове життя в руді, треба видобути
й запустити процес, у приборканому
вогні руда кипить і світиться,
танцює, шаленіє, бешкетує, любиться,
трансформується в джерела надхнень,
відлита з ковшів у виливниці,
цикл виробництва зав'язаний на планету,
це значить жодна речовина не змарнована
в цьому комплексі, що навіть відходи
тут є продуктами, обов'язковим елементом,
і все недаремно, все недаремно,
все на службі мрії...
Обкладинка: я + ChatGPT
Залишити відповідь