За краєм слова мова зіслизає у хребет
уздовж барабанних перетинок,
з белькотінням перетворюється на дотик
до берега, коли час і відстань подолано,
омріяні обійми зімкнуто, омріяне завтра
стало сьогодні, на сон схоже, бо, може,
зрештою, пункт призначення там, де сон,
за краєм слова, де галуззя нейронів
розчахнуте зі спинного мозку в космос
і сАме ядро Землі, в цьому дереві вібрує
доторк – безпосередня механічна взаємодія,
наступна ітерація мови, коли відчуваєш
дещо більше, ніж просто ти...
Обкладинка: я + MJ
Залишити відповідь