Розкрилася раптом присутність симфонією щемливих сердець,
квіток, що співають, дзвенять, кричать нетривалими
вузликами всесвітнього нерву, спазмує губи ця музика
тремтіння пелюсток, імлить горизонт пилок,
коли пускаємось берега, осідає на тернах,
терпне часу ковток, б'ється в животі захоплено
метелик, ой леле, леле, лелять вогники
зірок, розсіяні над полем смерті...
Обкладинка: я + MJ
Залишити відповідь