Фотопсії

Такий темний обрій
за огорнутим сонцем садом,
жовті фасади, немовби
відчуття близькості холоду
по той бік тонкої ковдри,
скоро доведеться навчатись
ходити водою, бо вже
критично виснажено захист,
врожай погляду, від нього
фізично важко, але звичка
вдихати та видихати ще
поки перемагає, волокти
тягар можна й навповзки,
цю любов і тривожно-
депресивний розлад,
існування, ними забарвлене,
шматки осонь і рвані хмари
зі снігами, мушлю, вкриту
попелом холоцену, і світло
малого завтра, що носиться
дитячими майданчиками....