“Живу з депресією” відрізняється від “живу у депресії”. Медикаменти дають змогу свідомості “відділитися” від депресії та “бачити” її вплив на психіку, а отже не піддаватися пригніченню. Життя не стає особливо радісним, тим більше в умовах війни, буденні веселощі ковзають поверхнею відчуттів, не проникаючи вглиб, де внутрішній світ засів змерзлою грудою. Однак свідомість достатньо вільна, аби правильно оцінювати емоційний стан, нагальні потреби мозку, адаптувати необхідні активності та бажання до хиткого стану психічної інфраструктури. Жити важко, але можна. Можна функціонувати. Іноді навіть реалізовуватися. Так, залишається прозора емоційна завіса, яку дуже важко здолати, однак стараюся повзти в часі й просторі в бік тої миті, коли це стане можливим. Сподіваюся, доживу.
Обкладинка: я + MJ
Залишити відповідь