О Доле, моя нелюбове!
Як миритися нам із тобою
в одному човні, ув обіймах,
наповнених болем, із боронами
на чолі й сивиною у склі води,
залегкою душа впала на терези,
заблукала серед героїв, що
за обрій пливуть уві сні...
О Доле, моя нелюбове!
Як так сталось, що ми на війні?
На щоках так багато солі,
немов ти підмінив "Артемсіль",
на щоках так багато історій,
прочитали б уста чиїсь,
завтра зяє над нами безоднею,
журавлі їй співають пісню...
Обкладинка: Unsplash
Залишити відповідь