Насправді нестрашно,
що ти припинив бачити,
переживши перший шок
і стадії прийняття, розумієш,
що ніколи-то, власне, й не бачив,
лише наділяв плями іменами
та значеннями, і від початку
йшов навпомацки, тепер тільки
вивчаєш мову поверхонь світу,
мистецтво безпосередньості
як воно є, й потроху засвоюєш навички
навігації у просторі суцільного боке,
знаходячи код у малюнку обдертих
колін та ліктів, під шелест омертвілих
кінчиків нервових на вітрі років…
Обкладинка: Unsplash



Залишити відповідь