З грудей до виднокраю
тягне нитку, в серці вузол
точить краплі туги – пуповина
між минулим і майбутнім, густина
повітря набрякає сонцем,
час плутається в променях, і з нот
народжується спогад, зірка
з присмаком полиновим,
у шумовинні днів
моя власна мить
супернова…
Обкладинка: NASA
Залишити відповідь