Центр мого Всесвіту покритий виразками хаосу, дзвенить аритмія часу, спорадичні спазми, ще одна фаза онтогенези, рай на скоринці префронтального кортекса дрейфує магнітною повінню, у точках єднання створює отвори чорні формування нових структур із болем пологовим, із деформацією того, що хотілося втримати б, старе-добре тане у розчині незрозумілого нового, важко так жити з тим у симбіозі, навчатися користі мутуальної доброї й злої долі, зелені пагорби й виразки чорні... чорні... засади майбутнього чорнозему, сподіваюся, закладає пульсація болісна в скронях...
Обкладинка: я + MJ
Залишити відповідь