Заклякли кулаки і зуби,
бо б'ються хвилі в береги
і не знаходять волі, страх
пітьми сліпого піддається
на доторк, хоч виють загрози,
та крок роблю під акомпанемент
дрижання тіла, незнайомого
з власною силою, дивно,
що руки повинні порізані
бути дивом, така війна,
невидима і тиха, за блага часу,
що колись, можливо, стане миром,
і стане зрозуміло, що то за тінь
ховається в воді...
Обкладинка: Unsplash
Залишити відповідь