[…]

Поміж зірок, у місиві людей,
у клекотінні доль і дій,
у розмаї ароматичних складових,
зберемось у безформний кавалок
білків, щоб утворити порожнину
ніжності – побігати душі струною
й зі струни – дістати біль
перенапруженого голосу
в переймі здійснення
радіння й розуміння гри,
позбавленої сенсу, повної проте
можливостей краси у божевіллі
дикої грози воднево-ву́гільного
буду...

Обкладинка: я + MJ

Comments

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *