Вдихаю мир
згори, над кровотоком
сердець тривожних і сліпих
у грудях залізобетонних,
напнутих парою, електрикою та
сомнамбулами, хай не порушене
буде їх коло циркадне буднів і
танців окрайцями існування,
хай тягнуться їхні тіла за фата-
морганами, хай дух їх залишається
під ладаном, хай так само тривають
безглузді слова на хвилях і в кабелях,
тануть на ранок нехай, з розчахнутими руками
до болю не готовими обіймати життя,
розкриті нещадно до холоду,
шепочуть мантри кожен своєму богу,
і плачуть від щастя короткі хвилини
нехай...
Обкладинка: Unsplash
Залишити відповідь