mor Fati

Воля

Безкінечність садів,
безкінечність берегової лінії,
і хвилі степу безкінечні, й небо,
небо нескінченне, світанок
стільки, скільки треба, і скільки
треба день, і ніч пірнає у безодню
зір в червонім колі поцілунку сонця,
лунає серця тріск, бо рветься струмінь сліз –
ріка туди, куди відкрило двері надзусилля,
і крилами там стане крик, й розквітне все
колюче білим навесні, ти дихай, дихай і лети,
нехай пульсують ніжно та потужно ребра,
над неможливим прокидаючи мости...

Photo by Jonathan Bean on Unsplash

15.03.2022

Стовпи майбутнього

Із чорного диму
до неба здіймаються скелі
сягають нечуваних досі висот,
між ними пошепки тчуть полотно,
і поки що навряд чи хтось побачить
результат старання, та в майбутті
з пітьми проступить квітний шум,
і коло хати змагатимуться діти у красі 
заради втіхи, а не задля виживання...

Photo by Max Kukurudziak on Unsplash

15.03.2022

Подяка Музиці

Задихаюся, коли
бачу колекції файлів
музичних з архівного диску, ці
альбоми — все, що
складає мою істоту,
щемку невимовну
ноту мого бога,
мого часу,
мого дому...

Photo by hosein zanbori on Unsplash

15.03.2022

Міжсезоння

Огром покрову зими
танцює з весняним небом,
коли дотикаються світло
і тінь – усе стає синім, у мені
розривається крик у відповідь:
я ваш свідок, о повітряні велетні!

17.02.2022

Алхімія ІІ 1/4

Чорнозем душі
такий плодовитий,
що навіть слова шахраїв
можуть виростити
дерево життя,
тому в вирі часів
у зляганні добра і зла
нема переможців
або переможених,
ото б тільки варто
зробити процес
менш болісним...

Обкладинка: Unsplash

11.02.2022

Алхімія ІІ

Солоний край
межі життя і смерти,
оперізаний шумовинням,
запаморочливо гострий,
немов пробудження, яке
продовжує сюжет сну, вершина,
де нічого не сталося, і ніц
не стало зрозуміло, але
ієрогліфи зазміїлися,
стали корчами тіла, осідланого
так довго виборюваною благодаттю,
розкривається єдність білого світла
й проливається дощем незвіданої
мови, порожнини заповнює
твого мистецтва кава, така гірка...
така гірка...

Обкладинка: Unsplash

11.02.2022

Utilities

Що основа?
Підвал, де судини
й джерела вогню?
Чи квартир лункі
серця, де сни й голоси,
і запах їжі та злягань?
Чи дахи в діалозі
з зірками, невидимі
тим, хто їх зводив
на ноги, а отже
знехтувані? Я
з останніх сил
кажу: "Не знаю!"
і ця свята правда
знімає з душі тягарі
сформульованих
похапцем відповідей...

...звихнута під час
падіння у реальність
оптика для калібрування
потребує філосовування
молотом, бо насправді не
знаєш, як воно виглядає,
яке на доторк, який має запах,
який має смак воно, голим
нейроном виходь у сніги,
перебирай кристали
навпомацки...

05.02.2022

Частоти

Дивись уважно
всередину світла,
не вір у банальність,
там повно нот,
ретельно зібраних
разом в обійми
променя, хор частот
із глотки самого бога,
гук вибухівки розміром
з усесвіт, скільки часток
тепер пінболом стукотить
об дзвони в твоїй голові,
дитяча забавка – зерно
овацій пущених тобою хвиль,
о брязкальце на перехресті
ста вітрів...

Обкладинка: Unsplash

03.02.2022

Алхімія

Сором'язливо товчуться
в притворі слова, у шпарину
дивляться, як у наві танцює
вона й стукотіння підборів
по склу відбивається в куполах,
прибитий добровільно до хреста
слухає ритм у снах червоних,
кожен цвях видзвонює мелодію,
стікає кров спідницею приснодіви
до причастя вавилонянки, змія
пробуджується у хребтах у солону
секунду пізнання, прокидайся, розіп'ятий
брате, бо час підійматися й знати
смак яблука на губах, які тягнуться поцілувати...

Обкладинка: Unsplash

01.02.2022

В’ючна тварина

Верблюд утомлений,
він мав важке життя,
йому доводилось грудьми
долати дюни, може, 
не такі високі,
як у декого, та все-таки
кілометраж турботи вимагає –
насипаю пластівців вівсяних
у безлактозне молоко,
верблюд від справ відпочіває
і недосягнутих досягнень...

Обкладинка: Unsplash

18.01.2022

AMOR FATI

Творчість Максима Холявіна