Доньки

Доньки-метелики
плескають крильцями,
вчаться між квітами
танцювати, здіймаючи
сонячний пил, замурзуючись
у нектарі, дзвенить їхній
сміх під зеленим склепінням
священним хоралом, малесенькі
стріли злітають у довгі-предовгі
параболи, обличчям до шторму,
без страху, озброєні всією
можливою правдою, на яку вже
були ми спроможні, махаємо
їм услід руками й махаємо віями
мокрими…