Коли жорстокість вирізала плоть,
що кинулась на тебе й обліпила,
в оглушливому просторі лишилось
диво – порожнеча, безкінечний нуль,
усесвіт – молитовний килим,
мовчання – ненакреслена ще путь,
народжений удруге, з крові й слизу,
виступаєш у світанок босий і чутливий,
агресивний, некмітливий, квітень,
пофарбований у білий, матір кольорів
і літер, насінина дерева майбутнього,
можливо, сливи, абрикоси чи шовковиці,
розкотяться по савану невинності – плоди,
зів'ються в небо проліски з нічев'я тятиви...
Обкладинка: я + MJ
Залишити відповідь