Площина

Хоча рухаюся схилом,
не вважаю його горою,
попереду не маю вершини,
тільки місце, де нарешті
забурюся коренем і далі
поповзу міцелієм, і хай
над головою горді летять
соколи і метелики, я їм
буду махати квітками у квітні,
залишаючись... нарешті
залишаючись – собою...

Обкладинка: я + MJ

Comments

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *