Стискаються брови,
коли вздовж тіла
розтинає сум, немов
здійняти прагнуть
гостру ту вагу та
виблювати, мовби
народити, замість
свинцю – красу,
через обличчя вісь,
продовження хребта,
утворена під тиском хвиля,
останній бастіон побитої
тварини перед хаосом
збожеволілих тварин,
двосічний дах над
малюнком дитини,
коли дитина малює дім...
Обкладинка: я + MJ
Залишити відповідь