![[…]](https://www.amorfati.in.ua/wp-content/uploads/2026/08/xsimko_a_tough_man_beating_down_the_ballistic_missile_with_hi_e9723cf7-3eba-42b8-bf89-cee76d7d11ff_0.png)
Доля – вітер, ми – насіння,
ніяк не всядемось на ґрунт,
ніяк не пустимо коріння,
лише у шанці доля рекламує кут,
мовляв, щоб бути якнайближче,
а щастя – то вершки для інших,
а щастя – надто рідкісний продукт...
Звичне жахливе,
жахливе звичне...
Хуйня-війна з народу
цідить героїзм за роком рік,
і мрії тільки про вітчизну,
поки "Лупайте сю скалу"
лабає на repeat...
Обкладинка: я + Midjourney
Жодного свідка цьому процесу:
кілька десятків тисяч років тому
над безмежжям трав'янистих рівнин
в аномальній зоні взаємодії
левітували кам'яні куби різного розміру,
зібралися докупи в башту зростом до неба
і трохи вище, й залишилися – перебувати,
ніхто не знає, для чого, не відає ніхто – навіщо,
якась незнайома мова в мереживі кристалічному,
птахи звили гнізда на блоках, гризуни оселились
у порожнинах, іноді заходять під нависи олені
сховатись від дощів, і міркує втомлений
планетолог, як усе живе і неживе громадиться
одне на одному, мов на шкірі споруди віруса
папіломи, чи баракулі на китах, чи мох на деревах,
або мов дитинча, що на голову лізе родителям,
набрякає прагнення бути гронами клітин
у продовження кипіння водневої маси,
синтезу речовин у пухлинах, із яких
видираються божественні машини
в перманентному стані апґрейду
згідно з вимогами часу, агресивні,
несповідні, до неба пнуться кулями
й кубами, самі собі причини,
самі собі напрямок...
Обкладинка: я + MJ
Не колупаймо рани
в завзятті ілюзорного "self care",
тканина тонка то єдина
гребля для кровопролиття,
ми наклали благенькі шви,
і вони вже тріщать, бо постійно
тіло ятрять охочі смоктати наш сік,
ти не вір у ці крики з трибун,
зосередьмося на тягарі,
який треба нам підійняти,
щоб позбутися давніх мук,
аби збудувати дім, і почути
вже перегук наших співів
поміж верховин...
Nie rozdrapujmy ran
w ferworze iluzorycznego „self care”,
cienka tkanka to jedyna
tama dla rozlewu krwi,
nałożyliśmy słabe szwy,
a one już pękają, bo nieustannie
ciało dręczą ci, którzy pragną wyssać z nas soki,
nie wierz w te okrzyki z trybun,
skupmy się na ciężarze,
który musimy my podnieść,
żeby uwolnić się od dawnych cierpeń,
aby zbudować dom i usłyszeć
już odzew naszych pieśni
między szczytami...
Обкладинка: я + MJ
Відбудова в умовах
постійного нападу,
ворог спамить юнітів
безперервно, наді мною
мерехтить іконка гайкового
ключа монотонно, боти
ремонтні кружляють
бджолами довкола голови,
пошкоджений вулик завис
над безоднею, прикритий
керованою сліпотою від
спалахів немилосердного
світла, яке штурмує твої стіни,
і з'являються тріщини значно
глибше, ніж хотів би, зашивають
розколи ранковими променями
бджоли-авторемонтники,
з піску всього обсипаного
будівельники замішують розчин
для форми під нові цеглини,
адаптивність зосереджено
на диханні, гудінні турбіни
у режимі понижених обертів,
поволі-поволі, поступовими
зусиллями переміщуєш ноги,
одна за одною, одна за одною,
світ ловить нас, але ще не впіймав,
тому є привід сподіватися...
Обкладинка: я + MJ
Стояли червоні фабрики в середмісті,
димили червоні фабрики червоним димом,
люди з сірими обличчями квапилися
пройти повз ті стіни, щоб не глянути
випадково у сліпі роззявлені вікна,
струшували похапцем з одежі пил рудий,
ховались у кімнати квартир та офісів,
робили, мили руки, мили тіло, сідали
за столи і пили, їли, лягали спати,
накривалися з головою ковдрами,
бо вночі над фабриками розливався вий
сирени, а за ним стояв низький гуркіт,
подейкували, що то працюють важкі
сталеві жорна, але що вони перемелюють?
Заїжджають туди крізь великі ворота
фури брудно-зелені, з червоними
цифрами на боках, що везуть вони?
Дзеленчать туди потяги довгі – що
ховається в їхніх вагонах, іржавих
паралелепипедах? У деяких є
вузькі пройми під самою покрівлею,
на проймах стоять ґрати, за ґратами
видно тіні...
...червоні фабрики в місті червоних зірок
були стерті килимовими бомбардуваннями,
у підземеллях знайдено 15 тисяч тонн кісток
виду хомо сапієнс...
Обкладинка: я + MJ
![[…]](https://www.amorfati.in.ua/wp-content/uploads/2026/07/xsimko_schisophrenic_smiling_face_psychiatric_ward_blurred_pa_73289fcc-435d-4a74-988d-cf39d63892fb_2.png)
Недобрий обрій
мжичить кортизол
із марева, зіпсутий
графік сну то гримуар
пробудження примар
з глибин у черепушці
змученій, прозорих
демонів, безформенних
почвар, захованих
у світлотіні й кольорі,
в малюнку парейдолії
на тріщинах в процесі
усвідомлення, у Всесвіті
немає помилок, є лиш
мутації, і кожна перетворює
яку завгодно маячню
в історію, й запаморочення
моє метаморфує в
danse macabre, кабаре
смердюче дурки й
SCP Фундації похмурі
схрони, там вони сидять,
мої потвори, в полусні чекають...
ось ворухнулися...
Обкладинка: я + MJ
На ґанку, сповитому трояндами
та виноградом, дивишся своє потріпане обійстя,
заплющуєш очі, глибоко дуже вдихаєш, і...
...здіймаються до неба
блискучі вежі й труби червоно-білі,
конвеєри тривають сотні тисяч кілометрів,
речовина нуртується, яріє в лабіринті,
сонячний подих конденсується
в злитки надій: загиблі знаходять
нове життя в руді, треба видобути
й запустити процес, у приборканому
вогні руда кипить і світиться,
танцює, шаленіє, бешкетує, любиться,
трансформується в джерела надхнень,
відлита з ковшів у виливниці,
цикл виробництва зав'язаний на планету,
це значить жодна речовина не змарнована
в цьому комплексі, що навіть відходи
тут є продуктами, обов'язковим елементом,
і все недаремно, все недаремно,
все на службі мрії...
Обкладинка: я + ChatGPT
Звірі, що гуляють у віддалених
джунглях лімбічних, мають власне,
інфрачервоне, сяйво: у чорних німбах,
у шоці дотику до заборонених воріт,
у шелестінні вологому руху забороненими
коридорами, в рідинному обміні,
супроводжуваному радістю або болем,
як спливають у потоці ду́ші – ковтком
чи виверженням, до світла чи геть від нього,
як народжується добро з первинного злого,
як інстинкти трансформуються в любов,
як вогонь, електромагнітне поле й парадигми
походять із тертя поверхонь – одна. об. одну,
як нарощена маса прагне до порушення закону
й спалахує в реакторі втамованою пожежею
без опіку речовини живої, тож коли в захопленні
сліпому слухають янголи Аполлона рівномірне
гудіння сотень тисяч турбін у машзалах просторих,
в судинах регочуть менади стабілізованої експансії
хаосу теренами святої Пустоти...
Обкладинка: я + MJ
З мого боку було доволі по-дурному не зробити одразу окремий пост, присвячений нашому з Діаною Веллс ефіру на радіо “Київ FM”, у передачі Дениса Кащея “Поезія Kyivmistah”. Базікали про творчість і виконали наш поетичний альбом “КИЄВІЗІЯ 3.15”. Запрошую послухати!
![[…]](https://www.amorfati.in.ua/wp-content/uploads/2026/06/xsimko_a_high_angle_view_on_the_cozy_district_of_the_prefabri_a791f155-e4a5-42c5-892a-21e5e48daeb5_3.png)
Зібрати дім й забрати дім з собою
у валізці, розгорнути дім, де будеш,
зберегти усе на місці, геть забути
про дошкульні переїзди, свій шматок
землі тримати близько-близько,
перебудувати простір-час, з'єднати
знищений маршрут за краєм існування
з берегом свого виживання
мостом з бетону та грибниці,
розкрити обійми за межі розп'яття,
розгалузити присутність по всіх усюдах,
навчитись бути одночасно в кожному
улюбленому місці, зробити біографію
модульною конструкцією, проростити
крізь виміри хребет залізниці
маршрутом у терени неможливого...
Обкладинка: я + MJ
![[…]](https://i0.wp.com/www.amorfati.in.ua/wp-content/uploads/2021/08/brad-helmink-Kgkz-2QZ-0Q-unsplash.jpg?resize=150%2C150&ssl=1)
![[…]](https://i0.wp.com/www.amorfati.in.ua/wp-content/uploads/2021/08/matthew-ball-W4lcQoUUKWQ-unsplash.jpg?resize=150%2C150&ssl=1)
![[…]](https://i0.wp.com/www.amorfati.in.ua/wp-content/uploads/2021/06/hans-moerman-rEOVfkfleok-unsplash-1.jpg?resize=150%2C150&ssl=1)
