Дитятку, не вір ані рясі, ані краватці, також беретам і гучномовцям не вір, стеж за руками – в кишенях ножі ховають, і мед на губах їхніх вкрадено в бджіл, побачити на тарелі жадають засмажені крила твої, підсувають цукерки, намагаються обійняти, заносять за спиною мацаки – застосовуй знання від мами з татом, діставай спецзасіб, червону цятку виставляй між лагідних очей, надсилай повідомлення, нехай червона з башти виринає мжичка, мовлять просвітлення дзвони – кесарю кесарево, богові богове, кожній благосній потворі знайде́ться свій набій...
Дівчатка пілотують важкі бомбардувальники, несуть під серцями важкі авіаційні бомби та ракети, життя навчає танцювати танець Калі й жонглювати відтятими головами чортів, тож янголи вивільнюють ув'язнену в металі lux aeterna і палять горизонти пітьми, бо знають – сонце може не зійти, потрібно підсвітити шлях юрбі підсліпуватій, роїнню ґрунтів, що ховає квіткове насіння в очікуванні весни...
Дітлахи сідають на бульдозери та екскаватори, дітлахам не потрібен цей мотлох дорослих, згрібають на полігон могильника біологічно небезпечних речовин провини днів, заляпаних кров'ю та блювотинням старих кентюхів, які відмовляються помирати, пожирають світ через труби і шахти, тромбом сидять поперек горла новій крові, гігантські кліщі, залізними гусеницями й 42-хкубовими ковшами діти розтрощують скирти отруйного гною, оздоблені позолотою, витягують із храмів клубки хробаків- кровопивців, розпочинаючи тривалий процес дезактивації ґрунтів потороченого поспільства, щоб нарешті можна було щось проростити, збудувати подобу дому у цьому місці, такому чудовому, але так болісно тимчасовому, діти просто не мають часу на маячню зашкарублого звичаю, їм потрібне живе тепло вже зараз, не в світлому завтра, і батьки, які їх любили, навчили їх будувати й не мати поваги до хамів, не вірити в диво, нарощувати й домінувати, у світі, де всього так болісно мало, плекати наявність, примножувати наявність, робити якомога більш багато, а значить, захищатись від того, хто об'їдає й висмоктує кістковий мозок, значить, сідати на екскаватори та бульдозери і рівняти з землею башти культистів голоду, щоб цього разу точно "ніколи знову"...
Матір чорна саркома з мацаками метастаз набряклим тілом наповзає на простір живої речовини, провокує каскадний резонанс, що вгризається в плоть її, розкидаючи навсібіч брунатний вміст, нерівність мас провокує оглушливий стогін залізних хребтів і мироточіння суглобів, на цій землі народжується все більше святих без можливості обирати долю під іконою несвободи на коні війни, у їхніх очах тріумфує воля найкращого вибору в найгірших умовах, і в хиткому паритеті визвірених сил визначальний фактор є – кому стане енергії довше тиснути, і чи спрацює в лікуванні канцерогенної тканини інертний оптимізм...
Чи ще шкандибаєш, а чи вже впав, поламана голова не второпає, просто посилає імпульси нервовим закінченням, стимулюючи клітини без огляду на результат, перед очима туман, в тумані світло не зникає, та не відомо, скільки ще до джерела, і що те джерело насправді, виживання, виявляється, здебільш релігія, аніж наукове пізна́ння, ти згріб з гормонів вогнище під назвою "любов", побачив, що то добре, отже навіть коли ти амеба, далі можна вгору, в небо, еволюціонувати, дивлячись на тих осяйних і барвистих у польоті, гублячи слова в захопленні, хоч ти і корм для хвиль біоценозу, просто протеїн, але все ж протеїн, що спробував, і в чомусь навіть переміг, тому не так уже й важливо, йдуть ті ноги альбо сОваються марно у снігу, в інерції твоєї гідна є причина, є смикатися сенс, бодай вдається некрасиво...
24-смужні автомагістралі в пустелі солоних рівнин, і кожна автівка несеться у світле майбутнє, де кілометрові будівлі лоскочуть небо надійним залізобетоном стін, антени в'ють прозоре павутиння діалогів, і кожна мрія має місце, де присісти і випити філіжанку кавачаїв, піти до спортзалу, подивитися галерею проявлених відчуттів, послухати звук збалансованої присутності у шумовинні днів протеїнових візерунків, гарних таких, граційних і стійких, немовби трамплініста літ уздовж математично ідеальної кривої у саме серце щастя між оцим усім...
Повільний дрейф зорельота на автопілоті в надра химерного планетоїда, де вся палітра випромінення побудована на свідченні згасання, сила не може не бути силою, але сили тої щемко недостатньо, щоб дихати на повні груди у байдужих колосальних впливах, грійся лиш фантазією, що ім'я, на звук мов плач, буде почутим хоч би роботом судна, чий екіпаж сконав у криомодулях тому 120 років...
Стверджувати присутність, мотивовану самоцінністю, руйнацію й будівництво простягати протуберанцями, лаштувати риштування полотна опозицій, згущувати фарби в пошуку оптимального відтінку нейтральності в агресивності, коли можна було б кохатися, коли можна було б любитися з повними сяйва очницями перед порожнім обличчям вічності...
Вогнисько кволе на березі моря – любов, така горда в своєму невігластві холоду космосу, куди відносить одне за одним кожного згодом, блаженний, хто падає в воду сліпим від тендітного світла на кінчику гнотика, що вдає з себе смолоскип...
Не захиститися від дотику зими, худе голодне тіло роздирає крик, кристалізується повітря в пісню, вся твоя любов утілюється в лід, і коли скінчиться видих, станеш просто ґрунт, ґрунтам – лежати до весни і снити, як гасають на санчатах діти, возносячи до сонця мерехтливий гімн, відсотка сота доля надбання́ над рівнем животіння, крок малий шляхом у 10 000 миль, спазмить в осерді всіх твоїх тривог незграбний знак усіх твоїх надій, безцінний опір пустоті, безглуздий в'юн веретена, і дзвін струни тихенько промовляє імена, твої єдині молитви, що інеєм залишаться на горлі...
![[…]](https://www.amorfati.in.ua/wp-content/uploads/2026/02/xsimko_a_damaged_sad_cyborg_sits_in_the_rotten_garden_under_t_bd7c6171-aa43-4bad-919d-468508381e88_1.png)
![[…]](https://www.amorfati.in.ua/wp-content/uploads/2026/02/xsimko_httpss.mj_.run6OTNalg3qsE_a_dead_damaged_starship_drift_c3961a63-6fb0-4e21-9658-f40ddf1e5164_3.png)
![[…]](https://www.amorfati.in.ua/wp-content/uploads/2026/02/xsimko_female_atlas_shrugged_iconic_cosmic_composition_with_t_6d43a12f-cbd6-4a76-a3ff-c5c44ede3a08_1.png)
![[…]](https://www.amorfati.in.ua/wp-content/uploads/2026/02/xsimko_a_burning_human_figure_stands_in_front_of_the_roaring__6df5eb62-0a46-47d0-a55b-c6b5e1def9b9_2.png)
![[…]](https://i0.wp.com/www.amorfati.in.ua/wp-content/uploads/2021/08/brad-helmink-Kgkz-2QZ-0Q-unsplash.jpg?resize=150%2C150&ssl=1)
![[…]](https://i0.wp.com/www.amorfati.in.ua/wp-content/uploads/2021/08/matthew-ball-W4lcQoUUKWQ-unsplash.jpg?resize=150%2C150&ssl=1)
![[…]](https://i0.wp.com/www.amorfati.in.ua/wp-content/uploads/2021/06/hans-moerman-rEOVfkfleok-unsplash-1.jpg?resize=150%2C150&ssl=1)
