mor Fati

Наркоз

Шелестить по щоках
сон сильногазований,
ковтає солодка пітьма,
і я більше тут не присутній,
внутрішній простір,
де залишається цятка життя,
не піддається опису,
відвернутий від свідомості,
немов Місяць від Землі,
така плекана власна цілість
обертається черговою системою,
якої не доторкнешся –
розбігається на фрактали,
зрештою, в цьому світі
немає за що втриматися,
і важить самий тільки намір
до наближення і взаєминів,
це насправді дивно, як усе
взагалі відбувається, і як
спостерігач радості й болю
зрештою у газировці сну
розчиняється...

Обкладинка: я + MJ

04.12.2025

[…]

Вицвілі поляроїди та
стрічки магнітні з
діоксидом хрому, модні,
така невблаганно
аналогова, така руда
невблаганно, гортає
слайди міста – один за
одним, ковтаючи колір,
аж поки не залишиться
чорно-біла плівка
з порнографічним фото
розхристаного грудня
зразково-показової зими...

Обкладинка: я + MJ

20.11.2025

[…]

Вишкребти почуття
зі скреготу у горлі
скрешеної криги,
як зійшла вода і
потекла вода – щоками,
привітав буття
розтятим зойком,
ідеальний чин –
з похнюпленого тіла
зрощувати квіти, хай
не сталось бути зіркою,
то колискою стати з могили
й ошукати генератор
випадкових чисел,
вигризти з плодів зогнилих
серцевину, медитувати
на відгомін світла
у кристалі цукру...

Обкладинка: я + MJ

18.11.2025

Минуще

…про час і про розвиток повинні промовляти кращі символи: вони мають бути хвалою і виправданням усього минущого!
Творити – ось велике звільнення від страждань і засіб полегшити життя. Та щоб бути творцем, треба зазнати страждань та істотних змін.
Ф. Ніцше, “Так мовив Заратустра”

Ковадло творіння…
Коли зіниця вийде з берегів – 
нема руйнації, саме конструювання,
все – одне, все – одно, вогонь
роз’єднує і синтезує – знов,
благословляю вічно тимчасове,
час – кровоносна судина
в плетиві пустоти,
не триває – ніщо,
та ніщо – не загублене,
долоні майбуття дбайливо
тримають спадок
наслідків, і поступово
з піску всіх зруйнованих веж
відбудовує вежі
любов…

17.11.2019

Обкладинка: я + MJ

17.11.2025

[…]

Було таке важливе щось,
гаряче й світле, наче LED,
але безжально виїв час
заряд, тепер один останній
довгий берег, на який
дрейфують значення, аби
померти, й під ногами троща
снів у світлі листопадовому
блідо мерехтить, зі світом
добре все, лиш тут конкретний
вузол "над" і "під" загнив,
покрився пліснявою злиднів,
і його антена ледь тремтить,
і цокотом зубів доводиться
пускати повідомлення,
мов паперові літачки
углиб корпускулярно-
хвильового моря...

Обкладинка: я + MJ

17.11.2025

Потрапив у газету 🙂

Моєю скромною персоною зацікавилася журналістка Ольга Бродська, ми поспілкувалися про витоки творчості, Маріуполь і Київ. Запрошую почитати на сайті “Реальна газета”

12.11.2025

[…]

Зняти вуаль наносного,
і потім одне лише скло
пустоти невимовної,
дзеркало Люцифера
показує темряву зовні
й самотність твого
випадкового світла,
відсутність основи
і передумови, соліпсизм
твого авторства в суміші
з віршами інших випадків,
якась із того шурхоту
походить спільна нота,
де ти початковий зустрінешся
з собою здійсненим,
яка між них зав'яжеться
розмова?..

Обкладинка: я + MJ

11.11.2025

КИЄВІЗІЯ 3.15 – поетичний аудіоальбом

<a href="https://wellsxoliavin.bandcamp.com/album/315">КИЄВІЗІЯ 3.15 by Діана Веллс і Максим Холявін</a>
Видали з Діаною Веллс у світ нашу нову роботу – аудіоальбом читаного слова КИЄВІЗІЯ 3.15. Зустрічайте вже за 10 днів на Радіо КИЇВ.

Тремтіння духу тче поетику місця. Сума слів і дій у межах локусу творить неповторну мову, що рікою міниться у просторі й часі, наповнюючи імення місця веселкою смаків. Хто приходить – вносить свій відтінок. Картина вимальовується така складна і при цьому багатошарова, важко охопити її думкою.Можна лиш ухопити зріз. Ні, це не буде вичерпним описом, але натяком на більше, сховане в буднях, у звичках, рутинах. У Києві нема нічого однозначного. Це гримуче горнило людських історій, щедро полите потом і кров’ю, просочене зрадою і перемогою. Жадане місце князів і шукачів кращої долі з провінцій. Грааль з гірким напоєм мудрості, запареним з ідеалів і розчарувань. Безперервно от уже понад тисячу років співає він свою стоголосу пісню, і ми мимоволі вплелися в полотно теж. Пізнаючи й шукаючи причетності, ми стали часткою київської мозаїки, і ця робота – наш голос у кількамільйонному хорі.

Про альбом розповіли в ефірі передачі Дениса Кащея “Поезія Київміста” на Радіо “Kyiv FM”.

10.11.2025

На відстані

Сонце таке яскраве, 
хмари такі важкі, 
я розіп'ятий на перехресті
не в змозі встати, 
взяти постіль свою і піти,
у розпачі намагаюся
відростити довгі-довгі в'язи,
волокна оптичні,
а далі принаймні променями
досягнути омріяного
стану десь між вимірами,
десь між світами,
де разом ми...

Обкладинка: я + MJ

03.11.2025

[…]

У світі, розчахнутому
до небезпеки, на вулицях,
відполірованих рутиною,
щастя виблискує скельцями,
подрібнене до хвилини...

Обкладинка: я + MJ

31.10.2025

AMOR FATI

Творчість Максима Холявіна

17.11.2019